понеділок, 24 травня 2021 р.



 

 

Заняття з підготовки майбутніх першокласників на тему:

«Органи чуття людини.

Правила поведінки під час літніх канікул. Виготовлення колажу «Органи чуття». »

 

 

                                                                 Підготувала:

                                                                                       учитель початкових класів

                                                                         Чортківської ЗОШ

                                                                     І-ІІІ ступенів №6

                                                                                Бурдяк Ірина Романівна

 

м. Чортків

2021

 

Заняття з підготовки майбутніх першокласників

Тема. «Органи чуття людини. Правила поведінки під час літніх канікул.  Виготовлення колажу «Органи чуття».

Мета: ознайомити дітей з поняттям «органи чуття людини». Вчити розрізняти поняття «частина тіла», «орган чуття», «смак», «зір», «слух», «нюх», «дотик». Розвивати тактильні, зорові, слухові, смакові відчуття, вміння проводити найпростіші досліди та експерименти. Формувати навики робити найпростіші висновки. Виховувати дбайливе ставлення дітей до органів чуття. Ознайомити з правилами поведінки під час літніх канікул.

Обладнання. Для дослідів: парфуми, лимон, сіль, цукор, дзвіночок, дзеркальце, коробочка, лід. Для заняття: відео: «Як людина пізнає світ», «Органи чуття», «Правила поведінки під час літніх канікул»; шаблони для виготовлення колажу, ножиці , клей; таблиця «Органи чуття»; зображення «Смакові рецептори язика».

Хід заняття

1.     Вітання.

Діти стають у коло й разом  із учителем промовляють:

Станьте, дітки, всі рівненько,

Посміхніться враз гарненько.

Привітайтесь: “Добрий день!”

Вушка – прислухайтесь,

Очки – придивляйтесь,

Носик – глибше дихай,

Ротик – посміхнись.

Спинки – розправляйтесь,

Ручки – піднімайтесь.

Нумо до роботи

Дружно всі взялись!
ІІ. Щоденні новини.

- Пригадаймо, яка зараз пора року?

- Який місяць?

- Яка дата?

- Який день тижня?

- Який стан неба?

- Яка температура повітря?

- Чи є сьогодні опади?

ІІІ. Обмін інформацією.

1.     Мотиваційний момент. Проведення дослідів.

Дослід 1.

Вчитель підходить до кожної дитини і пропонує поглянути  кожній дитині в коробочку, всередині якої дзеркальце.

-         Що ви побачили в коробці? За допомогою чого ви це побачили?

Дослід 2.

Вчитель дзвонить дзвіночком,  якого діти не бачать.

-         Що ви почули? За допомогою чого ви це почули?

Дослід 3.

Вчитель підходить до кожної  дитини зі шматком  льоду.

-         Що ви відчули цього разу? За допомогою чого ви це відчули?

Дослід 4.

Вчитель підходить до кожної  дитини з пляшечкою парфумів і дає понюхати.

-         Що ви відчули тепер? За допомогою чого ви почули запах?

Дослід 5.

Вчитель підходить до кожної  дитини з сіллю, цукром та лимоном і дає їм спробувати.

-         Спробуйте скуштувати те, що я вам запропонувала. Який смак? За допомогою чого ви це відчули?

 

2.     Повідомлення теми й мети заняття.

-         Сьогодні ми поговоримо про дивовижну властивість нашого організму– пізнавати та відчувати навколишній світ за допомогою органів чуття, які в нас з вами є.

 

3.     Вивчення нового матеріалу.

 

3.1.          Перегляд відео «Як людина пізнає світ»

https://www.youtube.com/watch?v=ZSbM2y5jrkM

-         До органів чуття належать: очі, вуха, ніс, язик, шкіра. Завдяки їм, людина сприймає всі подразнення з навколишнього світу. Що б не робила людина, щоб не діялось в її організмі, ніщо не відбувається без участі мозку. Наприклад, ви прибігли з вулиці додому й дуже зголодніли. Тільки переступили поріг і почули запах борщу. Виділилась слина. А хто примусив її виділитись? Це зробив ваш мозок. По нервах, ніби струм по дротах, полинув сигнал до мозку: «Поблизу їжа». Сигнал долинув до тих клітин, що сприймають запахи.

Коли ви сіли за стіл обідати, подивились на їжу, і знову до мозку по нервах пішли нові сигнали. Вони розповіли про те, що побачили ваші очі і відчуває ваш язик та ніс.

-         Які органи допомогли нам побачити й відчути запах та смак? (Очі, язик, ніс).

3.2.          Перегляд відео «Органи чуття»

https://www.youtube.com/watch?v=ksCKKkS48uQ

3.3.Робота з таблицею «Органи чуття».

3.4. Розповідь вчителя.

Орган дотику - шкіра. Шкірою ми можемо відчувати холод або тепло, подих вітру, жар, укол, удар і робити висновок: що добре, а що небезпечно. Цієї властивості шкірі надають нервові закінчення, які в ній містяться. Шкіра, так само як і кістки, міцна й пружна. Цьому вона завдячує речовині кератину, завдяки якому шкіра не рветься й не сповзає.

Орган зору - очі. Очі – найбільш досконалі й найтаємничіші органи в нашому тілі. Завдяки їм ми найбільше дізнаємося про те, що відбувається довкола, і водночас очі найкраще можуть розповісти про людину. У давнину учені вважали, що людська душа дивиться на світ через отвори очей. Будова нашого ока дуже схожа на фотоапарат. Люди навчилися перемагати різні хвороби. Лікарі вміють замінити хворе серце штучним, а око замінити не можна нічим. Око має складнішу будову, ніж сучасний комп’ютер.

Орган слуху - вуха. За допомогою вух людина чує звуки навколишнього світу. Особливо важливо чути мову інших людей, адже за допомогою слів ми передаємо один одному свої думки, знання.

Орган смаку - язик. Зовні язик вкритий величезною кількістю сосочків. У них містяться нервові закінчення, завдяки яким ми відчуваємо, що потрапило в рот. Передня частина язика визначає солодкий смак, бічна частина – солоний, а задня частина язика – гіркий смак. (Вчитель аналізує зображення «Смакові рецептори язика»).

Орган нюху – ніс. Ніс може попередити про небезпеку, якщо в домі, наприклад, запахне газом. Давно відомо, що приємні запахи викликають у людини гарний настрій, а неприємні – поганий.

3.5. Узагальнення знань.

- У людини є п’ять органів чуття: зір, слух, нюх, смак, дотик. Органами  зору є очі. Органами слуху – вуха. Органом нюху – ніс. Органом смаку – язик. Органом дотику – шкіра.

4. Правила поведінки під час літніх канікул.

- Завдяки органам чуття людина не лише може пізнавати світ, але й захищає себе від небезпек, які можуть їй загрожувати. Незабаром до нас прийде тепле літечко. Це пора відпочинку, подорожей, тепла, купання у водоймах, смачних овочів та фруктів. Але, крім позитивних подій, які на нас чекають влітку, з нами можуть трапитися різні небезпечні ситуації. Щоб їх уникнути, перегляньмо відео.

4. 1. Перегляд відео «Правила поведінки під час літніх канікул»

https://www.youtube.com/watch?v=oyVIfnDZHAY

4.2. Бесіда.

- Подумаймо разом . Чи можуть нам допомогти органи чуття вберегтись від небезпек влітку?

- Як орган зору може допомогти нам уникнути небезпеки під час літніх канікул? (Ми можемо побачити небезпеку – автомобіль, який їде на великій швидкості, важкий чи гострий предмет, який падає та ін.)

- А як нам може допомогти врятуватись  від небезпеки слух ? (За допомогою вух ми можемо почути сигнал про небезпеку або шум.)

- А про що нас може попередити нюх? ( Ми можемо почути запах газу, шкідливих речовин і навіть запах зіпсутих продуктів.)

- А чим нас може врятувати дотик? (За допомогою шкіри ми відчуваємо гаряче та холодне. Це нам допоможе вберегтися від опіків або переохолодження.)

- А що ж ми відчуємо за допомогою смаку? (Свіжі чи зіпсуті продукти, але краще, без дозволу дорослих, самостійно нічого не куштувати.)

IV. Групова робота.

1.     Аналіз зображення колажу «Органи чуття».

2.     Пояснення етапів роботи.

3.     Практична діяльність дітей.

V. Рефлексія.

-  Які органи чуття є у людини?

- Для чого вони потрібні людині?

-  Що вам найбільше запам’яталося?

 

Визначення емоційного настрою у дітей.

 

вівторок, 18 травня 2021 р.


 

 

Заняття з підготовки майбутніх першокласників на тему:

«Розвиток зв’язного мовлення. Практичне ознайомлення з поняттями «слово», «речення».  Спосіб умовного позначення речень.

Підготовка руки до письма »

 

                                                                 Підготувала:

                                                                                       учитель початкових класів

                                                                         Чортківської ЗОШ

                                                                     І-ІІІ ступенів №6

                                                                                Бурдяк Ірина Романівна

 

м. Чортків

2021

 

Заняття з підготовки майбутніх першокласників

Тема: Розвиток зв’язного мовлення. Практичне ознайомлення з поняттями «слово», «речення».  Спосіб умовного позначення речень.

Підготовка руки до письма.

Мета: формувати практичне уявлення про роль слова й про речення, як засіб вираження думки; учити порівнювати слово й речення; ознайомити зі способом умовного позначення слів і речень; розвивати мовлення дітей, збагачувати його новими словами; підготувати руку до письма; формувати дружні взаємини.

Обладнання. Дидактичні картки для розвитку зв’язного мовлення; ілюстративний матеріал для побудови речень; завдання для розвитку дрібної моторики руки; навчальне відео «Практичне ознайомлення з словом, реченням»; фізкультхвилинка «Булька».

Хід заняття

І.Вітання
Діти стають у коло й разом  із учителем промовляють:
Другу руку простягни,

Посмішку всім надішли.

Доброго ранку!

Добрий день!

Нашу зустріч розпочнем!

ІІ. Щоденні новини.

- Пригадаймо, яка зараз пора року?

- Який місяць?

- Яка дата?

- Який день тижня?

- Який стан неба?

- Яка температура повітря?

- Чи є сьогодні опади?

ІІІ. Обмін інформацією.

1.     Повідомлення теми й мети заняття

— Сьогодні ми дізнаємося, за допомогою чого можна виражати свої думки, продовжимо мандрівку до чарівного світу українського слова, навчимося будувати речення за допомогою малюнків, схематично їх відображати, підготуємо вашу руку до письма.

2.     Формування загального уявлення про слово, речення.

-         Нас оточує безліч предметів, і кожен із них має свою назву.

За допомогою чого ми називаємо предмети? (За допомогою слова). Коли  ми розмовляємо, щось розповідаємо, то пов’язуємо їх так, щоб сказане нами було для кожного зрозумілим. Наприклад, якщо ми говоримо слово «граються», то всі розуміємо, що воно означає, але чи відомо нам, хто саме грається? (Ні) Тож треба назвати того, хто грається: діти граються. Дівчатка й хлопчики граються. Звірятка граються. Це вже не окремі слова, а речення.

— Речення складаються зі слів. Вони можуть складатися з одного, двох, трьох і більше слів. Щоб вийшло речення, маємо назвати когось або щось (людину, тварину, якийсь предмет) і сказати, що ця істота / цей предмет робить. Вийде коротеньке речення з двох слів.
— Отже, зробимо висновок: з чого складається речення? Речення складається зі слів.

3.     Перегляд  навчального відео «Практичне ознайомлення з словом, реченням.»

https://www.youtube.com/watch?v=lAKIVJ0_Apk

4.     Ознайомлення зі способом умовного позначення речень.
— Поки ми ще не навчилися читати й писати, не знаємо всіх букв, будемо записувати речення так: початок його позначатимемо вертикальною рисочкою заввишки в одну клітинку, а решту слів — горизонтальними лініями. У кінці речення ставимо крапку. Після неї можна писати інше речення. Наприклад:

322

— Якщо речення складається з трьох слів, то креслимо три лінії. Відстань між лініями (словами) — одна клітинка. Подивіться, як я зображую речення з двох і трьох слів.
Заучування фраз: «Речення складається зі слів. Речення слу
жать для вираження думки. У кінці речення ставиться крапка».

5.  Складання речень за малюнками.

За запропонованими вчителем  зображеннями діти складають речення.



6. Ознайомлення зі словами, що служать для зв’язку слів у реченні.
— Ми навчилися поєднувати слова між собою, щоб скласти речення. З’ясували, що слова щось означають: називають предмети, людей.

Слова «і», «на», «в», «над», «у», «й» нічого не називають, але допомагають іншим словам поєднуватися в речення. Отже, вони служать для зв’язку слів у реченні. І таких слів в українській мові багато.

Фізкультхвилинка «Булька»

https://www.youtube.com/watch?v=ld__dVatHiE

7. Складання речень дітьми за схемами та малюнками.

IV. Розвиток дрібної моторики рук у дітей.

1.     Пояснення й аналіз завдань із підготовки руки до письма.

2.     Практичне виконання завдань дітьми.

3.     Пояснення написання елементів літер.

4.     Практичне виконання завдань дітьми.

V. Рефлексія

1. Підсумок заняття.

— За допомогою чого ми називаємо предмети?

— Як ми умовно позначаємо слова — назви предметів?

— З чого складаються речення?

— Чи можна записувати речення, якщо не вмієш читати й писати?

— Як позначаємо перше слово в реченні?

— Що ми ставимо в кінці речення?

— Для чого служить речення?

— Яку роль у реченні виконують слова, що нічого не означають?

2. Визначення емоційного настрою дітей після заняття.

вівторок, 11 травня 2021 р.


 

 

Тематичний день.

Заняття з підготовки майбутніх першокласників:

«Світ рослин»


                                                                   

                                                            

                                                              Підготувала:

                                                                                   учитель початкових класів

                                                                     Чортківської ЗОШ

                                                                    І-ІІІ ступенів №6

                                                                                Бурдяк Ірина Романівна

 

м. Чортків

2021

 

Тематичний день.

Заняття з підготовки майбутніх першокласників

Тема. Світ рослин.

Мета. Ознайомити дітей із рослинним світом, будовою рослини; навчити розрізняти групи рослин; розкрити взаємозв’язки між живою та неживою природою; удосконалювати навички порівнювати, узагальнювати; формувати здоров’язбережувальну компетентність;  розвивати творче мислення, естетичний смак.

Обладнання. Дидактичні картки: «Групи рослин», «Умови росту рослин», «Будова рослини»; зображення дерев, кущів, трав’янистих рослин;  таблиця «Будова рослини»; відео: «Рослини – зелене диво Землі», «Будова рослини».

Хід заняття

І. Вітання
Діти стають у коло
й разом  із учителем промовляють:
- Добр
ий день, сонце привітне!
- Добр
ий день, небо блакитне!
- Добр
ий день, зелена травичко!

- Добрий день, руденька лисичко!

- Добрий день, тобі й мені!

- Будемо сьогодні навчатись усі!

 

ІІ. Щоденні новини.

- Пригадаймо, яка зараз пора року?

- Який місяць?

- Яка дата?

- Який день тижня?

- Який стан неба?

- Яка температура повітря?

- Чи є сьогодні опади?

 

ІІІ. Обмін інформацією.

1.     Повідомлення теми заняття.

-         На попередньому занятті ми з вами дізналися про світ тварин та про свійських тварин. Сьогодні ми вивчатимемо світ рослин. Протягом заняття ви дізнаєтеся, на які групи поділяються всі рослини, які умови їхнього росту та про будову рослини.

 

2.     Бесіда про рослини.

-         Чи знаєте ви, що таке рослини? Рослини належать до живої чи неживої природи? Поясніть чому. (Діти називають основні ознаки живої природи.)

-         З чого з’являється будь-яка рослинка? (З насіння).

-         Що потрібно, щоб із насіння виросла рослинка? (Вода, повітря, світло, тепло, грунт, поживні речовини.)

-         Всі рослини поділяються на такі групи: дерева, кущі й трав’янисті рослини.

-         Подивіться, будь ласка, на зображення дерева.

-         Скільки стебел у рослин? (Одне.)

-         Яке стебло? (Міцне, дерев’я­нисте.)

-         Висновок. Дерево має одне міцне, дерев’янисте стебло (стовбур).До дерев належать: яблуня, груша, вишня, дуб, береза, верба, сосна, ялина, осика, персик, черешня, ясен та ін.

   - Подивіться на зображення куща.

-         Порівняйте кущ і дерево. Що у них спільне?

-         Скільки стебел у кущі? (Декілька.)

-         Які в куща стебла? (Міцні дерев’янисті.)

-         Висновок. У куща кілька міцних дерев’янистих стебел. До кущів відносять: калину, ліщину, бузок, аґрус, смородину, малину, ожину, шипшину,  та ін.

П - Подивіться, будь ласка, на цю рослинку. Що ми можемо про неї сказати?

Які в неї стебла? Міцні, дерев’янисті чи м’які, соковиті? (М’які, соко­виті.)

-         Як назвати ці рослини? (Трав ’янисті.)

Висновок. Трав’янисті рослини мають м’які, соковиті стебла. До трав’янистих рослин відносять: кропиву, траву, нарциси, тюльпани, кульбабу, бур’яни, тобто усі рослини  в яких м’яке стебло.

 

3.     Гра «Назви більше рослин».

-         Зараз ми з вами перевіримо, які ви знаєте рослини й хто більше їх знає.

·        Назви дерева, які знаєш. (Діти називають, які дерева знають, а потім вчитель робить висновок,  хто кращий знавець дерев.)

·        Назви, які кущі знаєш. (Діти називають, які кущі знають, а потім вчитель робить висновок,  хто кращий знавець кущів.)

·        Назви  якомога більше трав’янистих рослин. (Діти називають, які трав’янисті рослини знають, а потім вчитель робить висновок, хто кращий знавець трав’янистих рослин.)

4.     Перегляд та аналіз відео «Рослини - зелене диво Землі». 

https://www.youtube.com/watch?v=f4TJyJBbwIQ

 

5.     Фізкультхвилинка "Corn Dance"

https://www.youtube.com/watch?v=0meG5Pn_iOI

 

6.     Бесіда про частини рослин.

-         Все має свою будову, складається із певних частин, так і рослина складається із певних частинок. А для того, щоб дізнатися, із яких саме частин складається рослина,  давайте  переглянемо відео.

·        Перегляд відео «Будова рослини»

https://www.youtube.com/watch?v=-6ZpoZVe4lc

·        Робота з таблицею  «Будова рослини»

-         Для чого рослині корінь? (Рослина коренем закріплюється в грунті, всмок­тує з нього воду з розчиненими в ній речовинами.

-         Для чого рослині стебло? (Щоб тримати рослину.)

-         Що розміщено на стеблі? (Листки, квіти з пелюстками та насінням. По стеблу вода й поживні речовини рухаються до квіток, листя.)

-         Для чого рослині листя? (Листки вбирають вуглекислий газ і виділяють кисень.)

-         Листя рослин буває різної форми. За допомогою форми листка можна впізнати рослину.

-         Для чого рослині квіти? (Для краси й для утворення плоду, насіння.)

-         Чи у всіх рослин однакові квіти?

-         Рослини відрізняються квітами. В усіх квітучих рослин вони різні за формою, кольором, запахом. З квітки, зазвичай, утворюється плід з насінням.

-         Навіщо рослині насіння? (З насіння виростає нова рослина й таким чином рослини розмножуються.)

 

7.     Гра «Назви зображену рослину».

Вчитель показує зображення рослин , а діти їх називають і вказують, до якої групи рослин вона належить.

 

IV. Групова робота.

1.     Фрагмент заняття з вчителем образотворчого мистецтва.

2.     Аналіз аплікації, необхідних матеріалів та обговорення послідовності виконання творчої роботи.

3.      Практична діяльність учнів. Виготовлення аплікації.

V. Підсумок заняття . Рефлексія.

-         На які три групи поділяються рослини?

-         Яку будову має кожна рослина?

-         Для чого рослині сонце?

-         Для чого рослині корінь?

-         Що вам найбільше запам’яталося?