пʼятниця, 16 квітня 2021 р.

Конспект заняття: «Пори року. Виготовлення аплікації «Вербові котики».»

 

Конспект заняття:

«Пори  року. Виготовлення аплікації  «Вербові котики».»

Мета: Формувати в дітей вміння висловлювати власну думку. Розвивати слухову увагу та пам’ять, зв’язне мовлення, елементи логічного мислення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Підготувати руку до письма. Розвивати дрібну моторику , творчу уяву під час виготовлення аплікації.

Обладнання: кольоровий папір, вата, клей, ножиці, зразок аплікації, відео «Пори  року», наочний матеріал: зображення пір року,  назви місяців, фізкультхвилинка «Бедрик», відео «Весняні котики» .

Хід заняття

І. Вітання.

-         Діти, візьмімося за руки й станьмо в коло… А зараз привітаймося своїми долоньками. Ви відчуваєте ними тепло своїх товаришів, тож передайте їм все своє тепло, яке є у вашому серці. Від ваших сердець зараз йдуть промінчики, а це означає, що у вашій душі є сонце. Проміння вашої любові, посмішки йдуть від вашого серця. Ось зараз притуліть «серденько-сонечко» до свого серця міцно-міцно, щоб воно ввібрало всі найкращі ваші почуття, усю любов, тепло й передайте їх один одному.

(Звучить ніжна мелодія, діти по черзі передають один одному «серце-сонечко», притуляючи кожен до своїх грудей).

- Ось і подарували ми один одному сонячне тепло наших сердець. А ще нас кожного дня зігріває сонце, яке світить у небі.

ІІ. Щоденні новини.

- Яка пора року?

- Який місяць?

- Яке сьогодні число?

- Який день тижня?

- Який стан неба?

ІІІ. Обмін інформацією.

- Діти, а в яку пору року сонечко найбільше зігріває нас, землю? А в яку найменше? Які пори року ви ще знаєте? Так, рік має чотири пори року:

Першою іде зима

Новий рік веде вона.

Другою іде весна

Квітами заквітчана.

Третім літечко йде в наш край,

Дозріває урожай.

А четверта – осінь

Коровай приносить.

-         Скільки всього пір року? (4)

- Назвіть їх по порядку. (Зима, весна,  літо, осінь)

1. Завдання: Гра «Хто більше?»

- Якими словами можна описати зиму? Якою є зима? (Морозна, сніжна, холодна, казкова)

- А як можна описати весну? Яка вона? (Тепла, радісна, довгоочікувана, весела, дзвінка, квітуча, рання, пізня, красива).

- Якими словами можна описати літо? Яке воно? (Спекотне, тепле, задушливе, посушливе, дощове, сонячне).

- А як описати осінь? Якою є осінь? (Золота, дощова, сира, пізня, погана, рання, врожайна, похмура).

2. Перегляд відео «Пори року»

https://www.youtube.com/watch?v=rV3moZGK_Kk

3. Завдання: «Як ви думаєте, що взимку добре, а що погано?»

Добре: багато снігу, можна кататися на санках, можна ліпити сніговика, грати в сніжки, новорічне свято.

Погано: ніс мерзне, потрібно одягатися теплішебагато снігу - важко ходити, сильний вітер.

-         Скажіть, а яка пора року вам подобається найбільше? (відповідь дітей)

- Це й не дивно, що вам всім подобаються різні пори року.

4. Завдання: гра «Не помилися»

Вчитель кидає м'яч і називає слово, а діти перший звук цього слова. (Зима, весна, літо, осінь, дощ, сніг, веселка, вітер, замети, заметіль, сонце, хмара, спека, крапля, листя, трава, бурульки, роса).

5. Робота над загадками

- Хто галявини білить білим

І на стінах пише крейдою,

Шиє пухові перини,

Прикрасив всі вітрини? (Зима.)

- Я  в зелені листочки

Дерева одягаю, посіви поливаю,

Руху сповнена, звуть мене. (Весна.)

- Сонце пече, і липа цвіте.

Жито встигає, а коли це буває? (Літо.)

- Прийшла без фарб

B без кисті

І перефарбувала все листя. (Осінь.)

6. Вправа «Назви місяці»

- Вік ми вимірюємо роками, роки – порами року, а пори року – місяцями.

- Скільки є пір року? Хто може їх назвати?

- Кожна пора року складається з місяців. Назвімо зимові місяці: грудень, січень, лютий. Весна також має три місяці: березень, квітень, травень. Червень, липень, серпень – це місяці літа. Ну, і звичайно, у нас залишилася осінь. Саме восени ви станете першокласниками. Перший місяць осені – вересень, саме 1 вересня наша школа відчинить для вас двері в країну знань, потім буде жовтень. І завершиться осінь листопадом.

- Отже, у році чотири пори року, кожна пора року має 3 місяці. Порахуймо разом, з скількох місяців складається рік.

(Порядкова лічба місяців)

-         Рік складається з 12 місяців. Хто може мені ще раз назвати зимові місяці? Весняні? Літні? Осінні?

7. Фізкультхвилинка «Бедрик».

https://www.youtube.com/watch?v=4g6Cd1X7lUU

8. Вправа « Готуємо руку до письма» (Додаток 1).

* Пояснення правил користування ручкою.

* Робота з друкованим  аркушем:

- обведення паличок, зображених за допомогою клітинок;

- відображення дощових крапель (завершення малюнка штрихпунктирними лініями);

- написання паличок за допомого графічної сітки в косу лінію;

-відображення падаючих сніжинок  (завершення малюнка штрихпунктирними лініями).

IV. Групове заняття.

- Сьогодні ми з вами виготовимо символ весни – вербові котики. Верба — одне з найкрасивіших деревець нашої рідної України. Які ж гарні та ніжні в нього гілочки! Їхній тендітний цвіт у вигляді пухнастих котиків так і милує око! Споглядаючи цю неймовірну красу, на душі відразу стає тепло та радісно.

Квітуча верба — віщунка скорої весни. «Зацвіла верба – весна прийшла», – кажуть у народі. Саме тому ця улюблена українцями рослина є символом молодості, оновлення та пробудження природи від зимового сну. Верба першою зацвітає з приходом весни.

 Як розпускається  це деревце навесні? Вже наприкінці березня — на початку квітня на ньому з’являються великі квіткові бруньки, які виглядають дуже гарно. Коли плівочка, що покриває їх, лопається, з’являється сірувато-білий пухнастий клубочок, схожий на маленького котика.

Верба – не менш популярний український символ, а ніж калина. І в обрядах її використовують («не я б’ю - верба б’є); і в піснях згадують («В кінці греблі шумлять верби…» і ще в десятці інших); і в побуті та прикладному мистецтві застосовують (з деревини робили музичні інструменти, а з лози плели меблі, кошики тощо); і цілющі відвари з неї готують; і фарбу з її кори добувають.

1.  Виконання аплікації  «Вербові котики».

-         Перегляд відео «Весняні котики».

https://www.youtube.com/watch?v=8CIvDoN7ajY

-         Пояснення етапів роботи.

-         Самостійна робота учнів.

 

2.     Демонстрування робіт (за бажанням дітей).

V. Рефлексія. Підведення підсумків зустрічі.

 

Заняття для майбутніх першокласників:

« Жива і нежива природа. Рукотворні предмети.»

 

 

    

                                                                 Підготувала:

                                                                                       учитель початкових класів

                                                                         Чортківської ЗОШ

                                                                     І-ІІІ ступенів №6

                                                                                Бурдяк Ірина Романівна

м. Чортків

2021

Заняття із підготовки майбутніх першокласників на тему: «Жива

і нежива природа. Рукотворні предмети».

Мета: дати розуміння живої і неживої природи, вчити відрізняти предмети природи  і речі виготовлені руками людини,  розвивати спостережливість, уважність, вчити запитувати про навколишній світ, виховувати любов і дбайливе ставлення до природи, розвивати мислення, пам'ять, дрібну моторику; психолічно та емоційно підотувати дошкільнят до навчання у школі.

Обладнання: відео «Жива і нежива природа», зображення  хмаринки, додаток 1, календар для проведенні Щоденних новин.

Хід заняття

1. Вітання
Діти стають у коло і разом з учителем промовляють:
- Доброго дня,
сонечко ясне!
- Доброго дня, земле прекрасна!
- Доброго дня, діткам усім
!

- Сьогодні вранці, прийшовши до школи, я в себе на столі знайшла хмаринку. І вона мені розповіла, що має одну неприємність. Плаваючи над землею почула, що все що є навколо – це природа. І що природа, виявляється, поділяється на живу і неживу. А ще, що є якісь рукотворні предмети. На жаль, вона не знає, що це таке. І тому попросилася сьогодні до нас на заняття, щоб ми її все розповіли і навчили розпізнавати живу і неживу природу  та рукотворні предмети. Візьмемо хмаринку до себе на заняття?

- Але перш ніж залишити хмаринку на занятті, з нею слід познайомитись. Давайте будемо передавати нашу хмаринку  по колу та називатимемо наші імена.

(Передаємо хмаринку по колу і кожен присутній називає своє ім’я)

2. Щоденні новини.

- Давайте пригадаємо, яка зараз пора року?

- Який місяць?

- Яка дата?

- Який день тижня?

- Який стан неба?

- Яка температура повітря?

- Чи є сьогодні опади?

3. Обмін  інформацією.

- Давайте пригадаємо  про що ми  говорили   на минулому         занятті?

- Скільки є місяців в році?

- Які є пори  року?

- Назвіть місяці кожної пори року.

- Діти як ви думаєте, а  що таке природа? Погляньте ,будь ласка , у вікно…Що ви там бачите? (дерево, небо, дівчинка, будинок тощо) Молодці! Дерево, квітка, дівчинка, небо – це все природа.

Тобто, усе, що нас оточує, але не зроблено руками людини – це все природа.

Подумайте, а будинок –це природа? (НІ, бо він зроблений руками людини)

4. Введення понять «жива і нежива» природа.

Природа поділяється на живу та неживу. До живої відносять все, що :

-         народилося,

-         росте,

-         розвивається,

-         дихає,

-         живиться,

-         вмирає.

5. Слухання казки про живу та неживу природу.
                  Вийшла Матінка-Природа одного разу перевірити своє велике господарство. Пройшлася горами, пробігла хвилями си­нього моря, посміхнулась сонечку, вдихнула свіже повітря, при­гладила чубчик маленькому хлопчикові, полоскотала оленятко, заглянула в гніздечко, де народилися крихітні пташенята, торк­нулася личинки жучка. Залишилась задоволеною й пішла відпо­чивати. Минув час. І надумала Природа знову навідатись до своїх підопічних. Поглянула на гори — стоять вони такі ж величні, як і раніше. Підійшла до моря — все так, як і було, котяться хвилі одна за одною. Як і раніше, світить сонечко, таке ж чисте і свіже повітря. Але що це сталося?! Вже нема того маленького хлоп­чика — замість нього дорослий чоловік грається з маленькою дівчинкою. Оленятко стало вже бабусею-оленихою, а личинки вкотре перетворилися на жуків. Птахи звили свої гнізда й году­ють новонароджених пташенят. Зраділа Матінка-Природа — все йде, як слід. Жива природа, до якої належать рослини, тварини і люди, живиться, розвивається, розмножується.

* Аналіз почутого.

—                  Що ж таке жива природа і яка це нежива природа?

До живої природи належать рослини, тварини і люди. Усі вони живляться, ростуть, дають потомство і, на жаль, помира­ють. Предмети ж неживої природи не можуть ні рости, ні роз­виватися: це каміння, пісок, ґрунт тощо. Подивіться навкруги. Назвіть предмети, які нас оточують.

—                  Які рослини ростуть навколо?

—                  За якими тваринами ми можемо зараз спостерігати?

—                  Чим ми дихаємо?

—                  Що міститься у пісочниці?

—                  А що, на ваш погляд, не належить до природи? (Міркування дітей)

6. Перегляд та аналіз  відео «Природа. Жива і нежива природа»

https://www.youtube.com/watch?v=9JAsuYUYccQ

- Сонце, небо, земля , вітер, рослини, тварини, люди …- все це природа. Природа дає все необхідне для життя людини: їжу, воду, будівельні матеріали. Всі ми – діти природи , та не всі однаково добрі до неї.

 Дехто знищує тварин, рослини , забруднює водойми та повітря. Природа потребує уваги та турботи. Ми повинні берегти природу, охороняти її багатства.

7. Фрагмент заняття англійською мовою.

8. Розвиток дрібної моторики.

* Робота з додатком 1.

- Аналіз зображення:

- Що із зображеного ми можемо віднести до живої природи? (пташки).

Що  до неживої природи? (сонечко, хмаринки). А що із зображеного ми віднесемо до рукотворних предметів? (паркан).

·        Практична діяльність учнів.

Обведення контурів зображених предметів, написання великих і маленьких гачечків, орієнтування у клітинках, відтворення графічних елементів.

9. Підсумок заняття.

—    Що таке природа?

—    За якими ознаками природу можна розділити на дві гру­пи: живу і неживу.

    До якої групи належить пташка, дощик, парта? Доведіть свою думку.

 

 

Виховна година «Калейдоскоп зимових свят»

 

Виховна година

Тема. «Калейдоскоп зимових свят»

Мета. Збагачувати уявлення школярів про обряди та звичаї українського народу, зокрема зимові православні свята; підтримувати інтерес до фольклорної обрядової творчості; виховувати любов до рідного краю, автентичних українських традицій.

Обладнання: аудіозаписи колядок, мультфільм «Різдвяна казка 3. Водохреща».

Хід заняття

І. Організаційний момент

- Сьогодні, діти, ми поговоримо з вами про свята. Розкажіть, які свята ви знаєте?

-Так, свята бувають дуже різними. Але погодьтеся: яким би не було свято —

це подія завжди приємна, радісна та довгождана.

 

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.

Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.

Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.

 

ІІ. Розкриття теми заняття

-Ви вже знаєте чимало свят. Свята можуть бути і родинними, і громадськими, і шкільними... А бувають такі свята, які відзначаються скрізь. Їх святкує весь народ, вся наша Батьківщина, тому що вони — традиційні, народні і прийшли до нас

із прадавніх часів, із сивої давнини. До цих свят ми відносимо обрядові українські свята. Таких свят в українців теж багато. А особливо щедра на них білосніжна зимова пора.

III. Повідомлення теми й мети

-Отже, тема нашої виховної години — «Калейдоскоп зимових свят». Сьогодні ми пригадаємо обрядові свята нашого народу: День святого Миколая, Різдво Христове і свята Маланки й Василя. Ви дізнаєтеся про традиції відзначення цих свят, які

прийшли до нас від наших пращурів. Це, друзі, не тільки весело й цікаво, але й важливо для кожного з вас — адже не можна вирости достойним, гідним українцем, не знаючи традицій свого народу, його звичаїв і творчості.

IV. Подання нових знань

1.Бесіда «Прийшла зимонька святкова»

-Надворі панує зима. Все довкола засипало білим снігом, тріщить морозець, співає свої пісні віхола-хуга. А в гості до всього українського народу одне за одним приходять радісні свята.

 

(Звучить народна пісня «Ой хто, хто Миколая любить».)

 

Ще у грудні, 19 числа, надходить до нас перше свято. Хто з вас знає яке? (Це День святого Миколая.)

-Правильно. Цього дня кожна дитина зранку чекає подарунків. І якщо вона увесь цей рік поводилася чемно і слухняно, обов'язково знаходить їх під своєю подушкою.

 

Я прошу у Миколая...

Забери того бабая, що діток усіх лякає,

Він, мабуть, зовсім не знає,

Що дітям потрібен ТИ,

Й Дід Мороз без бороди!

 

Миколайчику, прийди,

Всіх дітей розвесели!

Не забудь про подарунки!

Про смішинки-веселунки!

 Про утіхи не забудь!

 Помири кого-небудь!

 

І згадай про Україну!

Нехай пісня всюди лине!

А не гіркота війни!!!

Край наш рідний борони!

Щоб кругом у цілім світі!

Всі були щасливі діти!

 

Виконання пісні до Святого Миколая польською мовою

 

Багато хто, мабуть, думає, що святий Миколай — казковий герой, схожий на Діда Мороза. Але це не так. Святий Миколай — реальна історична особа. Він жив багато століть тому і прославився своєю добротою і щедрістю до дітей. Щороку цього дня, точніше вночі, святий Миколай розносив малечі подарунки.

А ще він щиро молився за те, щоб українська дітвора минулих та прийдешніх поколінь була здоровою і щасливою. Відтоді ми й шануємо Миколая, дякуємо йому, молимося, просячи у цього святого допомоги в добрих справах, і співаємо

на його честь гарні пісні.

 

Колись Микола-чудотворець жив,

Що щиро весь народ, весь люд любив,

Він був заступник наш, такий простий,

Та з серцем добрим — праведник святий.

 

За долю всіх святий уболівав,

За кожного молився він щоденно,

А діткам подарунки дарував

Із радістю, сердечно та душевно.

 

Надходить грудень. Свято Миколая.

Я подарунків, як завжди, чекаю

І думаю, що зовсім недаремно —

Адже я цілий рік поводивсь чемно.

 

Молюся я уклінно: Миколай,

Моїй країні рідній долю дай,

Наснаги дай, здоров'я для батьків,

Даруй побільше нам щасливих днів!

 

-Другий місяць зими — січень — також багатий на українські православні свята.

(Звучить запис колядки «Добрий вечір тобі, пане-господарю».)

 

«Ой прийдуть до тебе три празники в гості» —говорить нам народна колядка. І цих свят дійсно три — це Різдво Христове, свято Василя й Водохреща.

Різдво вважають одним з найбільших, найвизначніших українських свят. Вважається, що саме напередодні цього дня народився Спаситель, Господь Ісус Христос. Про цю визначну подію людям сповістила перша вечірня зірка, що зійшла на небосхилі. Як же тут не радіти, не вітати народження маленького Ісуса! Цього

вечора всюди панує атмосфера свята — чути різдвяні наспіви, від хати до хати ходять віршувальники-колядники, а в кожній оселі вже чекає на господарів різдвяна вечеря зі смачною кутею та узваром. На Святвечір — вечір перед Різдвом — традиційно їдять пісні страви, бо ще триває піст, а от наступного дня, коли настає

Різдво, час уживати м'ясо та ковбаси. Тому й кажуть: «Різдво без ковбас не буває».

- А яке ж українське свято та без обрядових пісень — дзвінких, веселих, бадьорих!

 

Ось на Різдво нам залюбки

Виспівують колядники —

Всіх радісно вітають,

Усіх поздоровляють!

 

Чути, чути, чути дзвін,

За сто верст лунає він:

То з далеких гір сюди

Іде свято Коляди.

 

(Діти колядують «Нова радість стала»)

 

- А ще ми вміємо колядувати польською мовою.

 

Дівчинка колядує польською мовою

 

- За тиждень після Різдва наступає свято Маланки й Василя. Воно приходить

до нас із веселими щедрівками і смачними гостинцями. Зранку на Василя — 14 січня — вважається доброю прикметою, якщо першим до господи зайде чоловік — парубок або маленький хлопчик. У цей святковий день хлопці приходять посівати — вони сиплють у хаті злакове зерно (жито, овес, пшеницю), вітаючи хазяїв дому

обрядовими піснями-засівалками. Свято Василя в народі називають Старим Новим роком, адже цього дня колись відзначали Новий рік.

 

Сійся, родися, жито-пшениця,

Всяка пашниця,

На щастя, на здоров'я, на Новий рік!

 

-         Може наші хлопчики нас засіють? Хто хоче?

 

(Кілька хлопчиків сіячів засіюють присутніх)

 

 Зараз ми святкуємо Новоріччя 1 січня, але ця давняя українська традиція збереглася і дотепер.

 

Серед неба й зірочок
Поспішає літачок.
За штурвалом Новий рік
Починає часу лік.

Новий рік приніс сніги,
Все прикрасив навкруги.
З ним підемо крок за кроком
Всіх вітати з Новим роком!

В ніч з 18 на 19 січня в Україні християни відзначають другий Святий вечір. Саме після вечері дівчатка бігали щедрувати родичам і сусідам щедрівки.

 

Щедрівочка щедрувала,

До віконця припадала,

Що ти, тітко, напекла — неси нам до вікна.

Чи вареник, чи пиріг — неси нам за поріг.

 

(Учні співають пісню «Ой, сивая тая зозуленька»)

 

Завершує ряд наших обрядових зимових свят Водохреща. Цього дня люди купаються у крижаній воді ставків та річок, бо вважається, що вся вода стає освяченою та цілющою. Хто пірне у святу Йорданську купіль, говорить православна традиція, той очиститься від гріхів та набереться на весь рік наснаги і здоров'я.

 

(Перегляд мультфільму «Різдвяна казка 3. Водохреща»)

 

Про Водохреще кожен знає,

Що в цей дивний день вода

Стає освячена, свята

І сил цілющих набуває.

 

Ідуть в Йорданську купіль знову

Дорослі люди, й навіть діти,

Усі, хто прагне буть здоровим,

Хто гріх з душі бажає змити.

 

Корисно теж і нам з тобою

Святою вмитися водою,

Це знає навіть і малеча —

Таке ось свято Водохреща!

 

Ось такі, діти, в нас, в українців, узимку свята — древні

й незабутні, радісні, сповнені любові до рідного краю та пошани до своїх традицій.

 

Класовод. А зараз настав час вікторини.

Зрозуміло, що її запитання теж присвячені українським зимовим обрядам та традиціям.

 

Вікторина «Православні зимові свята»

Запитання до учнів

• Які зимові православні свята нашого народу ви знаєте?

• На яке свято слухняні діти зазвичай знаходять під своєю подушкою подарунок? Хто його туди кладе?

• Святий Миколай — це казковий персонаж чи реальна людина? За що ми віддаємо шану святому Миколаю?

• Яку подію відзначають, святкуючи Різдво?

• Які традиційні страви їдять у вечір перед Різдвом?

• Розкажіть, як називаються обрядові пісні, що виконуються у Святвечір.

• Хто та коли виконує пісні-засівалки? Чи можуть цим займатися дівчата?

• Поясніть, що таке йорданська купіль. Із яким святом вона пов'язана?

• Яких властивостей, за повір'ям українців, набуває вода на свято Водохреща?

V . Підсумки заняття

- Українські зимові свята, мабуть, одні з найбільш яскравих, веселих і самобутніх. Але в нашого народу ще є багато інших свят, традицій, обрядів, звичаїв. Із ними ми обов'язково будемо знайомитися в майбутньому.

Поїдання пампушків із узваром

І на завершення нашої виховної батьки підготували для вас запашні, пухкі пампушки та корисний узвар.