неділя, 28 листопада 2021 р.

 

Бінарний урок пам’яті жертв Голодомору на тему:

«Запали свічу пам’яті»



 

                                                                     Підготувала:

                                                                     учитель початкових класів

                                                                     Чортківської ЗОШ

                                                                     І-ІІІ ступенів №6

                                                                     Бурдяк Ірина Романівна

 

м. Чортків

2021

Тема. «Запали свічу пам’яті».

Мета. Ознайомити учнів із страшними подіями 1932-1933 років, показати причини й наслідки Голодомору; виховувати співчуття, людяність, патріотизм, усвідомлення себе частинкою української історії.

Обладнання. Композиція на столі: горщик з пшеницею, 2 картоплини,  свічка, чорна хустка, яблуко, колоски пшениці, вишитий рушник; картки: для написання есе, для створення асоціативних кущів та хмари слів;

 

Використанні матеріали:

1.     Пісня «Свіча». Оксана Білозір. https://www.youtube.com/watch?v=LrF5jgEav5U

2.     Шаблон розфарбовки. https://www.facebook.com/photo/?fbid=965292460725979&set=gm.938356010417626

3.     Запали свічку пам'яті (Всеукраїнська акція до Дня пам'яті жертв Голодомору)

https://www.youtube.com/watch?v=trU1OtPmKEM

Хід уроку

І. Повідомлення теми уроку.

- Сьогодні ми поговоримо про цінність життя  та згадаємо пам’ять жертв Голодомору.

Як важ­ко прожити людині без шматочка хліба! Згадай­мо 1932-1933 роки...

 Це було не стихійне лихо, а цілком спланований Го­лодомор. Становище в країні було катаст­рофічним.

Візьму я в руки хліб духмяний,

Він незвичайний, він святий,

Ввібрав і пісню, й працю в себе,

Цей хліб рум'яний на столі.

Йому до ніг вклонитись треба,

Він - скарб найбільший на землі.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

-         Діти, що ви знаєте про хліб? Давайте ми трішки попрацюємо. У кожного з вас є на парті аркуші, ваше завдання створити:

1.     Створення хмари слів ( іменників) до слова «Хліб»

(батон, булка, хлібчик, рогалик, плетінка, сухарі,…).

2.     Створення асоціативного куща прикметників до слова «Хліб»

(свіжий, запашний, смачний, білий, житній, черствий, …).

3.     Створення асоціативного куща дієслів до слова «Хліб»

(їсти, пекти, шанувати, смакувати, вирощувати, …).

Діти зачитують виконанні завдання.

4.     Бесіда «Від зернини до хлібини».

 

- Повага до хліба склалася в народі давно. В урочисті дні або під час знаменних подій лю­ди клали на почесне місце коровай. У давніх об­рядових піснях хліб звеличували як основу добро­буту селянина, виконавці обряду бажали господа­реві достатків, щедрого врожаю. Спробуємо із вами відтворити дорогу хлібини на наш стіл.

 (Оранка землі, посів зерна, проростання, ріст, колосся, жнива, сушіння зерна, млин , борошно, тісто, буханка, піч, прилавок магазину, на стіл).

ІІІ. Робота над темою уроку.

- Щорічно в четверту суботу листопада українці вшановують пам’ять про жертв Голодомору 1932-1933рр.

Погляньте, що ви бачите на столі? Колоски – це печальний символ Голодомору. «Закон про п'ять колосків» з'явився в 1932 році. Тоді Сталін підписав указ, який передбачав мінімум 10 років в'язниці, максимум – розстріл, за крадіжку з колгоспів. Прозвали його "Законом про п'ять колосків" тому, що навіть кілька зібраних без дозволу колосин приводили до розстрілу.

 

1.     Перегляд відео «Запали свічку пам'яті «(Всеукраїнська акція до Дня пам'яті жертв Голодомору)

https://www.youtube.com/watch?v=trU1OtPmKEM

 

- Багато хто виживав, поїдаючи мертвих тварин: котів, собак, птахів, пацюків, навіть деяких жуків. Крім цього, люди харчувалися рослинами: кропива, листя деяких дерев і навіть їх кора. Були зареєстровані численні випадки канібалізму.

За весь час голодомору загинуло приблизно 3 – 3,5 мільйони людей. А взимку вмирали частіше: 24 особи у хвилину.

Голодомор – масовий, штучно організований голод, влаштований комуністичним режимом, шляхом насильного вилучення продовольчих запасів в селян, яке поєднувалось із широкими репресіями проти різних верств населення. Голодом було вбито мільйони людських життів. Страшні обставини злочину унеможливлюють встановлення точної кількості смертей невинних людей та поіменного списку жертв.

Важко говорити про ті страшні часи. Але письменники, долаючи біль і розпач, бралися до пера, щоб розповісти читачам про страшний Голодомор. Багато віршів, оповідань, новел написано на цю болючу тему.

2.     Розповідь учителя.

Голодомор – біда, яка торкнулася майже кожної сім’ї. Не оминула ця трагедія й мою родину. 

Моя мама була пізньою дитиною в сім’ї. Вона народилася, коли її неньці було 42 роки. Саме моя бабуся була свідком цієї трагедії, геноциду українського народу. Їй було 9 років, коли  сталася ця історія. Жили вони у селі Томашівка, Дунаєвецького району, Хмельницької області, як тоді казали, за Збручем. Їхня сім’я колись була заможною, дідусь, свого часу, був писарем царської армії, але голод і їх не оминув. З сім’ї, в якій було багато дітей, залишилася живою лише моя бабуся, однак ціною життя дідуся. У той час було дуже  важко  знайти їжу. Мама моєї бабусі була дуже справедливою жінкою, всі харчі, які були в сім’ї, ділила порівно між усіма членами родини. Їжі було мало, але  вона бодай допомала прожити довше. Однак, не всім. Один за одним вмирали родичі моєї бабусі. Живими залишилися лише мама, тато та Надійка - моя бабуся. Її ненька продовжувала ділити порівно між ними  трьома харчі, а щоночі плакала й розуміла, що їхня смерть вже близько. Одного разу Надійка з мамою  прокинулися вранці і побачили, що тато спух з голоду й помер. Вони гірко плакали. Коли його готували до поховання, то побачили, що у подушці, на якій він спав,були заховані  сухі скибки хліба, які мама так дбайливо ділила порівно між ними. Тато моєї бабусі їх не їв, а ховав, щоб ціною своєї смерті продовжити життя любих жінок - дружини та доньки. Якої це сили волі була людина, що будучи дуже голодним, не доторкнутися до скоринки хліба, а залишити його для своїх найрідніших.

Пізніше, коли кордони між областями не так контролювали (їх контролювали для того, щоб мешканці однієї області не переходили в іншу у пошуках їжі, і таким чином не рятувалися від голоду), моя бабуся,  дев’ятирічна дитина,  йшла в нашу Тернопільську область у пошуках продуктів. Як я вже казала, вона була із заможної сім’ї,  тому йшла обмінювати кращий одяг свого вже покійного батька хоч на якісь харчі. Найяскравішим для неї був похід у  містечко Копичинці, бо саме там вона найбільше отримувала квасолі, картоплі й зерна, в обмін на голіфе (штани) свого покійного батька. Чому саме дівчинка дев’яти років, а не її мама йшла так далеко на обмін продуктів? Відповідь проста: вона маленька, худенька дитина і на неї просто не звертала увагу сторожа на лінії розмежування областей.

-         Думаю, схожа історія є в кожній родині, яка вижила у той важкий, голодний час.

 

4.     Перегляд відео  «Свіча». Оксана Білозір. https://www.youtube.com/watch?v=LrF5jgEav5U

 

IV. Узагальнення знань учнів.

 

-         Після всього почутого й побаченого давайте напишемо невеличке есе.

1.     Написання есе на тему: «Хліб потрібно берегти. Чи погоджуєшся ти з цією думкою?».

Кілька охочих учнів зачитують усім своє есе.

 

V. Рефлексія.

- Узагальнивши все почуте, побачене та прочитане сьогодні, пропоную вам оживити розфарбовку «Пам’ятаємо 1932-1933рр.»

Шаблон розфарбовки https://www.facebook.com/photo/?fbid=965292460725979&set=gm.938356010417626

 

V. Підведення підсумків

 

- Ви щасливі діти, які маєте що їсти, у що вдягнутися. Батьки виконують ваші забаганки. Вітрини магазинів ломляться від різноманіття продуктів на будь-який вибір і смак. Вам важко уявити, як це не мати в хаті хліба, як ділити дрібний шматочок на всіх.

Дорогі діти, я бажаю вам ніколи не стати свідками таких страшних подій,  як Голодомор. Щоб у ваших оселях завжди був достаток. Я хочу, щоб ви цінували те, що маєте, і пам’ятали про ті страшні події в історії нашого народу 1932-1933 років. Нехай Голодомор ніколи більше не повториться. Миру нам і злагоди в країні!

 

неділя, 5 вересня 2021 р.


 

 

Конспект уроку для 4 класу

з Я досліджую світ

на тему:

«Хто є справжній друг?»

 


                                                 

 

                                                                                     Підготувала:

                                                                                     вчитель початкових класів

                                                                                     Чортківської ЗОШ

                                                                                     І-ІІІ ступенів №6

                                                                                     Бурдяк І. Р.

 

 

 

 

Чортків

2021

 

Конспект уроку з Я досліджую світ для  4 класу

Тема. Хто є справжній другом?

Мета. Розширити уявлення учнів про справжню дружбу, вчити приймати вірні рішення, якщо хтось вчиняє недобре; вчити звертатися по допомогу; відповідати на запитання за текстом, висловлювати й аргументувати свою думку. 

Очікувані результати:

- досліджує особисті відносини (конфлікт, пробачення, довіра, заздрість, підтримка) [4 СЗО 2- 2.2-9];

- пояснює, чому слід реагувати на факти зневаги до людської гідності та порушень прав дитини; поводиться так, щоб не ображати гідність інших (дітей і дорослих) [4 ГІО 1-6.2-3];

- розрізняє позитивний і негативний впливи організацій та груп на безпеку людей [4 СЗО 1-3.3-2]

 - висловлює та аргументує власну думку, поважаючи позицію інших та дослухаючись до спільних рішень [4 СЗО 3-1.4-1];

- читає подумки та виразно вголос тексти різних видів та з різною метою [4 МОВ 2-2.1-2];

- знаходить у тексті відповіді на поставлені запитання [4 МОВ 2-2.1-5];

- виявляє в тексті неочевидну інформацію, узагальнює її [4 МОВ 2-2.2-1]

Обладнання. Стікери для групової роботи,  літери для напису слова «Друг».

 Використана література:

1.     Підручник «Я досліджую світ» : підруч. для 4 кл. закл. загал.
серед. освіти (у 2-х частинах) : Ч. 1 / О. Л. Іщенко,
А. Ю. Іщенко, Ю. Б. Баранова. – Київ : Літера ЛТД,
2021. – 112 с.

 

Хід уроку

І. Ранкова зустріч.

1. Вітання.

Діти передають одне одному за вибором:

·        повітряне «сердечко»,

·        повітряні «обійми»,

·        повітряний «Привіт!» (помахати ручкою).

Доброго ранку!

Нехай сьогодні буде

Найкращий день, а кожне завтра –

Краще, ніж сьогодні.

2.     Щоденні новини.

-         Яка зараз пора року?

-         Які зміни ви відчули з приходом осені?

-         Що змінилося у вашому житті?

-         Який місяць?

-         Яка сьогодні дата?

-         Який день тижня?

-         Який стан неба та температура повітр’я?

-         Що ви цікавого побачили дорогою до школи?

-         З яким настроєм ви розпочинаєте навчальний тиждень?

-         Які очікування у вас від цього навчального тижня?

3.     Обмін інформацією.

9 червня відзначаємо найтепліше свято — Міжнародний день друзів, який присвячено дружнім взаєминам між людьми. Свято стало дуже популярним, хоча воно й неофіційне.

Вперше День друзів відзначили в США у 1935 році. Тоді американський Конгрес вирішив призначити першу неділю серпня Національним днем дружби. Вже пізніше цю дату перенесли на 9 червня. У 1958 році ООН теж вирішила відзначити День друзів, однак конкретної дати для святкування так і не обрали. Тому неофіційною датою цього свята по всьому світу стало 9 червня. Присвячується цей день друзям і близьким людям, які завжди підтримають і не залишать у біді. У цей світлий і добрий день люди радують один одного теплими словами любові та підтримки.

До речі, у календарі існують іще свята, присвячені темі дружби. Це День дружби 30 липня, який присвячується дружнім відносинам між країнами, національностями й культурами, у третю неділю серпня відзначають День жіночої дружби, а третій тиждень травня – Тиждень давніх і нових друзів. Є навіть Міжнародний місяць дружби — лютий.

Дружба завжди була великою цінністю у житті людини, адже відшукати по-справжньому вірного друга вважається удачею. Дружбу можна легко втратити, але хто шукає — знаходить, адже дружба ні до чого не зобов’язує і зобов’язує до всього. Дружба між  людьми буває різною і зовсім не обов’язково підтримувати щоденний контакт, це і не потрібно. А потрібна звичайна увага, якою ми можемо поділитися зі своїм другом.

Для того, щоб нагадати людству про важливість друзів, навчити цінувати вірність і опору, яку нам надають ці люди, і було створено тепле свято — День друзів.

Тож давайте хоча б раз на рік нагадувати своїм друзям, як вони важливі для нас, незалежно від  різних життєвих ситуацій. І дякувати їм за те, що вони є у нашому житті.

4.     Групове заняття.

-         У нас на дошці є слово «Друг». Як ви думаєте, якими якостями має володіти  людина, щоб її можна було назвати другом? Запишіть свої думки на стікері та озвучте присутнім. ( Діти на стікерах записують свої думки і по одному підходять до дошки, зачитують написане та кріплять стікер на дошку.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

-         Як ви вже зрозуміли з ранкової зустрічі, ми сьогодні будемо говорити про дружбу. Тема нашого сьогоднішнього  уроку  «Хто є справжнім другом?».

ІІІ. Робота над темою уроку.

1.     Слухання   над оповідання «Списав задачу» Василя Сухомлинського.

Павлик прийшов до школи дуже стурбований. Дома він довго сидів над задачею й не міг розв’язати її. Тепер він прийшов до школи, щоб у когось списати задачу. Бо працювати сам Павлик не любив.

Прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик запитав у неї:

– Зіно, на скільки питань задача?

– На троє, – відповіла Зіна. – А хіба ти не розв’язав?

– Не вийшла… Дай, Зіно, списати…

– Ой Павлику, чому ж ти сам не хочеш працювати? – запитала Зіна.

Вона дала йому свій зошит.

Павлик почав списувати. Списав одну дію, другу, перейшов до третьої. У третій дії помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, Зіна написала 32. У своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка.

Учителька зібрала зошити для перевірки.

Наступного дня вона принесла зошити.

– У Павлика – п’ять, – сказала вчителька. – Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А в тебе, Зіно, – чотири. Помилку допустила…

Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і схилив голову над партою.

-         Чи сподобалося вам оповідання?

-         Що викликало у вас обурення?

-         Чи правильно вчинив Павлик?

-         Як слід було йому вчинити?

-         Щоб ви порадили Зіні?

-         Чи можна Павлика назвати другом?

2.     Робота з підручником (с. 9)

-         Як переконатися, що ви справжній друг?

-         Що робити, якщо хтось виявився поганим другом?

2.1.          Виконання 2 завдання.

За наведеним зразком створіть свою карту стосунків із найважливішими людьми.

Карта має складатися з таких основних складових : сім’я, рідні, друзі, знайомі.

2.2.          Виконання 3 завдання.

-         Обговоріть, чому кожен із дітей вчинив саме так: що думав, що відчував, якими були наслідки для кожного. Чи варто було звертатися по допомогу?

-         Кому, коли саме і до кого?

2.3.          Робота в парах.

-         Поміркуйте, яким може бути вихід із ситуації, що склалася. Що може зробити кожен з героїв?

-         Що робити, якщо ми не знаємо, як чинити в якій ситуації?

3.     Робота над піснею-руханкою «Справжній друг».

https://www.youtube.com/watch?v=8P0zMhCZP8c

(Діти співають і одночасно виконують рухи руханки)

IV. Узагальнення і систематизація знань учнів.

-         Отже, дружити – це означає не залишати людину у важких ситуаціях, завжди підтримувати, поважати і довіряти. Зараз ми з вами розглянемо кілька ситуацій.

Ситуація 1.

² У холодний зимовий день подруги Наталка й Оленка йшли із школи додому. Наталка була тепло одягнена. На ній була шубка і рукавички. Її ранець зручно лежав на спині. А Оленка забула рукавички в школі, тому портфель вона несла в голій руці.

    Рука в мене замерзла страшенно! ― поскаржилася Оленка подружці.

    А в мене ні.

         Так вони йшли до самого дому.

Запитання.

©  Що можна сказати про поведінку Наталки?

©  Як потрібно було їй вчинити?

©  А як би ви діяли на місці Наталки?

©  Чи можна Наталку назвати справжньою подругою?

Ситуація 2.

² На шкільній ділянці діти працювали дружно. Усі намагалися виконати роботу добре. Тарас теж старався. Але чомусь у нього не виходило швидко, і він відставав від товаришів. Ось уже майже всі учні закінчили копати свої ділянки, а Тарасу ще так багато роботи. «Що ж робити? Коли ж це я встигну все скопати?» ― подумав хлопчик.

Запитання.

©  Як ви гадаєте, коли Тарас закінчив копати свою ділянку?

©  Що повинні були зробити його товариші?

©  Як би ви вчинили в такому випадку?

©  Як діють справжні товариші?

Ситуація 3.

² Це було ранньою весною. Маринка йшла до школи. Йти далеко: дорога погана, а вона в черевиках. І наскрізь промочила ноги. Прийшла в клас. Дівчатка обступили її, занепокоїлися: «Скоріше знімай черевики і грій ноги». А Валя (вона жила близько від школи) збігала додому і принесла чобітки. Хороше було Маринці того дня ― ногам тепло і на душі радісно.

Запитання.

©  Чому дівчинці було радісно?

©  Чи можна дівчаток із класу назвати справжніми подругами?

©  Як би ви діяли у такому випадку?

V. Підсумок уроку. Рефлексія.

- На початку уроку ви писали на стікерах свої думки про якості, якими має володіти справжній друг. Чи змінилися вони?

- Який у вас настрій на завершення  уроку?

- Тепер ви можете відповісти на запитання: хто є справжнім другом?