Сценарій виховного
заходу
«Чотири роки, як
чотири дні»
(прощання
з початковою
школою)
Провела:
вчитель початкових класів
Чортківської ЗОШ
І –
ІІІ ступенів № 6
Бурдяк
Ірина Романівна
«Чотири роки, як чотири дні»
Мама учениці класу. Увага,
гості! Мить ця особлива!
"Прощальне свято” – дійсно свято з свят.
Хвилюються випускники
щасливі
Бо
зараз починають свій парад!
Пишайся,
Школо мила!
Їм
вчитись й пізнавати залюбки
Щоб
їм завжди в житті щастило -
Вистеляйте
рушники!
Запрошуємо нашу гордість і надію випускників початкової школи.
Звучить музика «Дитинства світ»
(заходять діти в парах під піднятими
рушниками у руках першої вчительки і майбутнього класного керівника)
Вчитель. Ось і настав цей день. На
вулиці зеленіє розкішним, буйним цвітом весна. Сонце голубить нас своїм
золотим промінням.
Час змінює все, що оточує нас.
Але всім нам, безумовно, світить яскравим багаттям наше дитинство.
Дитинство — краща пора життя
людини.
Але все має свій початок та
кінець. Сьогоднішній день проводить межу між дитинством та юнацтвом.
1. Травень, весняне світання,
Погляди наші дитячі.
Радість і смуток прощання
Ми в оченятах бачим.
2. Всі ми доросліші стали
І за чотири роки
Дуже багато пізнали,
Стали міцні і високі.
3. Час підійшов прощатись
З першою ланкою школи.
Тільки хвилин найкращих
Ми не забудем ніколи.
4. Першу прочитану книгу
Й перше записане слово,
Першу класну годину
Й друзів найперших коло.
5. Першу свою оцінку
Й вчителя перший погляд,
Усмішку його чарівну
Ми
залишаєм на спогад.
6. Інші займуть наші парти,
Сядуть за ними писати,
Квіти у класі нашім
Іншим тепер поливати.
7. Добре й відмінно навчаймось,
Дружбу цінуймо міцну,
Всіх вчителів поважаймо,
Гідність гартуєм свою.
8. Ну, а коли стане важко,
Чи вільний з'явиться час
Ми всі сюди завітаєм,
В наш незабутній клас.
Вчитель. Чотири роки, як чотири дні. А як хотілося б повернутись
назад, і прожити ці роки знову із своїми друзями, хвилюватись під
час контрольної, підказувати другові, брати участь у змаганнях, виховних заходах.
До
дітей виходить маленька дівчинка з
повітряною кулькою в
руці.
Учень. Ти хто ?
Дівчинка. Я твоє дитинство.
Сьогодні я залишаю тебе.
Учень.
Почекай, не йди. Залишись ще хоч трохи.
Дівчинка. Не хвилюйся. Я приходитиму до тебе
у снах.
Учень.
Я тебе ніколи не забуду !
Дівчинка. Прощавай ! ! !
Пісня «Дитинство
моє веселкове»
Вихід джентельменів
1. Панове, невже у нас випускний?
2. Так, сер, чотири роки – це не жарт!
3. А пам’ятаєте, який бал у нас був на новий рік?
4. А яке гарне було родинне свято?
5. А як ми вчилися прибирати клас, підмітати
шкільне подвір’я?
6. А пам’ятаєте, панове, якими малюками прийшли ми в перший
клас, нічого не вміли.
7. Так, сер, цілком вірно, я ось, наприклад, не
вмів шнурки зав’язувати,
я і зараз не вмію. Але нічого, у мене попереду ще сім шкільних років. Навчусь.
8. О може і не сім, подивимось, що
вирішить Верховна Рада.
9. Тим паче все попереду.
10. А от я довго сумував за дитячим
садком.
11. А тепер?
12. А тепер довго буде сумувати за
початковою школою.
13. А яка у вас, панове, заповітна мрія?
14. Я. Панове, навчився красиво малювати і
мрію стати художником.
15. А я буду закрійником.
16. Що будеш відкривати і закривати двері?
17. Ну що ви, сер, я мрію кроїти і шити
зручний і модний одяг.
18. А я хочу стати солістом.
19. Невже, сер, ви співаєте, як Басков?
20. Ну що ви, сер, я просто мрію солити
огірки і помідори. Хочу створити свою фірму.
21. А я вам чесно скажу: життя в школі
нашій чудове, яскраве і дуже цікаве.
І мрію я
давно про життя таке зняти кіно.
Всі: Кіно?
22. А що, панове, цікава ідея. А чи можна?
23. А чому б і ні. В мене і назва є «Як
підійшли ми до 5 класу».
Вибігають
хлопчик і дівчинка
Хлопчик. Стійте, стійте! Ми не розуміємо,
що робимо !
Дівчинка. Не треба
йти до п’ятого
класу !
Хлопчик. Мені говорили, що там стільки
предметів! Стільки вчителів !
Дівчинка. У кожного свої
вимоги, свій характер!
Хлопчик.
А ми звикли до одного вчителя!
Дівчинка. А
там все треба самому робити!
Хлопчик. Задачі,
важкі теореми щодня доведеться учити!
Дівчинка. А
в історії так багато подій – зрозуміти і збагнути
зумій!
Хлопчик.
Біологія, хімія, інформатика, ДПЮ…
Дівчинка. Та що там
говорити, давайте залишимося у початковій школі!
Хлопчик. Я з задоволенням, та хіба це можливо?
Учитель.
Це дійсно не можливо... Час швидко минає. Ви вже підросли.
Стали самостійними. Чотири роки я вас оберігала, в
усьому допомагала,
А тепер настала пора з вами попрощатися. Не сумуйте,
бо мені теж сумно
І жаль з вами розлучатися, але час зупинити не можна.
Ми будемо з
вами зустрічатися в школі, посміхатися один одному,
запитувати «як
справи».
Не бійтеся йти до старшої школи.
Всі вчителі у нас
Майстри – просто вищий клас.
За невміння не карають,
Терпеливо в усьому допомагають.
10. Сьогодні ми говоримо про нас -
4-Б
клас.
Клас
веселий і кмітливий.
Може
витримати все.
11.Усі перепони і перешкоди
На
своєму шляху знесе.
Навчання
в школі
Не
пройшло даремно
Про
нас знає вся школа
І
це нам приємно.
12.У нашому класі всі дружно ми живем,
Кому
щось потрібно – допоможем без проблем.
Ми
гарні учні – нас будуть любить,
А
нашим батькам за нас не червоніть!
13. 4-Б – активний клас!
Все
до ладу йде у нас!
І
вчимося ми старанно,
І
відпочиваєм гарно!
14.Можем пісню заспівати
І
у танці закружляти.
Ми
– не звикли нудьгувати,
І
всім радим – так тримати!
15.
Прощай, прощай,
четвертий клас,
Ти замалий уже для нас!
Та ми вернемося, вернемося ще раз
Думками в наш четвертий клас!
Сучасний танець
16. Дехто водить теревені:
«Нащо вчитись? Змалку
вчені!»
Совість-зрадниця мовчить,
І язик теж не болить.
Ну, а час же не чекає:
Швидко якось пролітає.
Ось уже й весні кінець.
Що ж, хто вчився — молодець!
17. А коли пішла
таблиця
То почала часто
сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
На уроках — «горимо».
Різні дії як насіли –
Розібрать немає сили!
Додавання, віднімання -
Жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити —
Годі, браття, й говорити!
18. Стали
в ряд частини мови.
Як багато, чесне слово!
Як би тут не розгубитись
І хоча б чогось навчитись!
Всю програму подолали.
Пісня у виконанні
майбутньої першокласниці «Вчать у школі»
19. Ось четвертий рік ми в школі,
Цифри вирвались доволі.
Цифри вирівнялись строєм,
Як солдати — перед боєм.
Скільки їх? Не полічить!
Стулиш рота і мовчиш.
А ще ж множити, ділити...
Мізки б тут не розгубити!
20. Грізно потяги гудуть,
Пароплави все пливуть...
Треба шлях порахувати,
Звідкись час і швидкість взяти.
Не задачі — просто мрія:
Розбереш тут, яка дія!
Їздимо ми по планеті
Шляхом, морем, на ракеті...
21. Ой, мороки було з нами
Вчительці багато,
Як по 100 слів за хвилину
Вчились ми читати!
22. Нелегкі завдання в мові:
Скільки звуків, букв у слові,
Підмет, присудок знайди,
Вірно речення склади...
З дієсловом розберись
І відмінювать навчись...
Не питають, чи ти здібна,—
Всім же грамотність потрібна!
23. Але
найбільше дивувань
Коли відкриєш двері в клас,
І побачиш скільки нас
Ми не просто 4-Б
клас
Ми – це армія добра…
Вісім є красунь-дівчат,
і дванадцять козачат
На уроках всі ми «вчені».
Всі актори ми на сцені
І отримую щодня
В рідній школі я знання.
Пісня «Школа»
24. Ми хочемо сказати велике
спасибі вчительці групи продовженого дня Ірині Володимирівні. Скільки ви з нами
розв’язали задач і вправ написали…
Дякуємо Наталі Олегівні за те, що
нас лікувала, коли болів живіт, голова, нас нудило. Вам найбільше всіх потрібно
здоров’я, щоб
Ви дарували його іншим.
25. Спасибі
адміністрації школи
За те, що школа – дім наш рідний.
Не підведемо її ніколи,
Її ми слави будемо гідні.
26.
В школі гарні вчителі,
А
директор – просто клас!
Все
турбується про нас!
Залишайтеся
таким
Впевненим
і діловим!
27. Директор у
школі – фігура центральна,
Як кажуть в народі – всьому голова!
Директор на місці – то й школа у шані,
І як він скерує – так підуть діла!
28. А у
директора є дві руки ,
Так завучів в народі називають.
Робота у них зовсім нелегка,
І всі про це у школі знають.
29. З Ярославом
Володимировичем
Ми
інформатику вивчали,
З
цікавістю сходинками мандрували.
Дружно
в пейнті малювали,
Це
ми пам’ятаєм,
І
тому в Інеті часто зависаєм.
30. Ну, а Наталія Іванівна навчала…
Як добро нести у світ,
обминати
горя слід,
як
прощати всім образи,
не
сваритися одразу,
як
зміцнити віру в Бога,
Як знайти в житті дорогу.
31. Ірино Михайлівно, Ваш світ –
Англійська
мова.
Грамотне
письмо, легка розмова.
Вимову
поліпшуєм свою,
Часто
кажем
I love you.
32.
Андрій Романович!
Шановний вчителю
новий!
За нас ви будьте певні,
Хоч ми рухливі, трохи шумні,
Проте розумні й чемні!
Хоч і звуть нас
«пустуни маленькі»,
І часто в школі ми здіймаєм галас й сміх,
Та ми потягнемось до Вас, немов до батька,
Якщо полюбите Ви щиро нас усіх.
33. Спасибі усім, хто працює у школі
За ласку, увагу, турботу й привіт!
Ми всі полюбили цей рідний куточок!
І тут нас навчали про весь білий світ.
34. Дорогі наші вчителі!
Хай щастям, успіхом
славиться дім,
За ласку й турботу –
низький вам уклін.
Хай радість приходить
до вашого дому,
Розмівши тривогу,
негоду і втому.
35. Очікуванням кожне серце б’ється,
Надії вогник ще в очах
не згас.
Директорові слово
надається,
Він сьогодні з радістю
вітає нас.
Слово надається дирекції
Пісня «Букварі і
читанки»
36. Перша вчителька! Добра, терпляча,
Наче мама була нам малим,
А любов її щира, гаряча
Зігрівала сердечко усім.
37.
Ми проводили маневри,
Випробовували нерви.
Вчителька тест
пройшла,
Ключ до кожного
знайшла.
38. Спасибі вам за добру науку,
За те, що ви
протягнули нам руку.
За те, що багато чому
навчили,
А головне – ви нас як
рідних любили!
39. Останнє нині в нас побачення,
Нам сумно розлучатись з вами.
І просимо у вас пробачення
Ми найщирішими словами.
40. За те, що колись хтось не вивчив урок,
Домашнє завдання не виконав в строк..
А хтось одержував знову двійку,
Встрявав з товаришем у бійку,
Базікав часто безупинно …
Та ви прощали нам провини!
41. Так, ми в житті вас не забудемо
І пам’ятати завжди будемо
І слово, й усмішку ласкаву,
То хитрувату, то лукаву,
І ту любов, що віддавали,
Серця дитячі зігрівали.
За
все ми вдячні вам без ліку.
42. Є
в серцi кожному куточок особливий
Там спогади живуть про рiдний дiм,
Дитинство безтурботне i щасливе.
І перша вчителька живе в куточку тiм.
43. І це обличчя, очi, як джерельця
Любовi, свiтла, розуму, тепла.
Їй, першiй вчительцi, є мiсце в кожнім серцi,
Бо всiм свого частинку вiддала.
Пісня «Любим вчительку
свою»
44.
Ми всі закінчили
четвертий свій клас,
І старше життя вже чекає на нас.
Але ми сьогодні, в останнє свято,
Велике «спасибі» повинні сказати
Усім вчителям в урочистий цей час
За те, що навчали ви нас!
45. Пустували не раз і не два,
І уроки зривати уміли,
В вас боліла від нас голова,
Але ви все одно нас любили.
46. Першого
вересня в наш клас
Ви зовсім інших учнів приведете
Але хочемо сказати вам
Що таких як ми,
Ви точно не знайдете!
47. Вчителько перша!
Зібрались ми нині,
Щоб дяку і шану віддати Вам
За ласку, за мудрість,
Бо в кожній дитині
Ви частку душі залишили навік!
Пісня «Моя учителька»
48.Є вірні в мене друзі
І люба є рідня.
Одна із наймиліших
Це вчителька моя.
Зжилася разом з нею
Дитяча вся душа,
Бо в радості втішає
І в смутку розважа.
49. Ой, нема де правди діти,
Було всяке серед нас.
Той у школі звик шуміти,
Той урок не хотів вчити,
Той запізнювався в клас.
Та такого не було
Щоб робив це хтось на зло.
Бо усі ми повсякчас
Дуже-дуже любим вас.
50.Пробачте за недоспанії ночі,
Які над зошитами вдома провели,
За те, що нервів стільки з'їли з нами,
Щоб ми писать і рахувать могли.
51. Пробачте за все нам,
вчителько-матусю,
Що іноді ми неслухняними були
Та ми ж Вас любили до нестями,
Любили так, як тільки вміли ми.
52. Пролетить
літо і кожен з нас піде своєю дорогою. Ми у середню школу, а ви знову
відкриватимете світ знань та вже новим учням. Та все це потім. А зараз, ми —
Ваша надія і опора, ми — Ваші сини і доньки, ми — Ваші учні, говоримо вам
«Спасибі!», — обіцяємо, що Вам не прийдеться червоніти за нас.
53. Швидко, мов
птахи, чотири роки пролетіли,
І в пам’яті спогад тільки залишили.
Ми завжди згадаєм свій перший дзвінок
І четвертого класу останній урок.
Ми Вас любимо так щиро!
Пам’ятайте і Ви про нас.
А тепер для Вас цю пісню
Заспіває весь наш клас.
Пісня
«Букварі і читанки»
54. Багато доброго, нового
життя відкриє ще для нас,
як перша сходинка до нього,
Для нас всіх буде 5 – клас!
Пісня «Справжній
друг»
Вчитель. Дорогі
батьки! Я вдячна вам, що ви довірили мені
своїх
маленьких діточок. Злетіли роки, а з ними виросли й наші діти. Та як би не
поверталась наша доля, ми повинні пам’ятати, що діти – наша радість, наша
надія, наше життя.
Всі ці роки з уроку в урок, з семестру в семестр разом з вами, діти, вчилися наново ваші батьки. Вони
теж, а, може, і більше вас хвилювалися, переживали невдачі, раділи перемогам.
Разом з нами вони зараз тут, на вашому святі.
55. Ми до батьків сказати хочем слово,
Сповнене ніжності і
любові.
Бо без батьків чого ми
в світі варті?
Без маминої ласки і
тепла,
Без батьківської
строгості і жарту,
Без нашого родинного житла.
56.
Матусю кохана, ти
лагідна, мила,
Тепло всім даруєш і
радість щодня,
Мене народила, в
любові зростила,
За це щиро вдячна,
безцінна моя!
57.
Татку, татусеньку, таточку, тату,
Кращого в світі немає
навкруг.
Він наш порадник,
заступник і друг.
58. Ми любим вас,
кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,
І щоб в житті ніколи не хворіли.
59. Хоч часом ми буваємо нечемні,
І дуже ви хвилюєтесь за нас,
Але у серці знаємо, напевно:
Ми більше радуємо вас.
60. Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,
Гарні оцінки додому носити,
Щоб дарувати радість вам,
Любесеньким нашим батькам.
Пісня «Моя сім’я»
61. Спасибі скажемо усім,
Хто научив любить цей дім,
Ту вулицю, де ми живем,
Все, що Вкраїною зовем.
Спасибі всім, хто дбав про нас
У цей скрутний, нелегкий час.
Спасибі! Спасибі! Спасибі!
62. Початкова школо, прощавай!
Ми всі у ній здружилися
І через це в цей час
Трохи сумує наш клас.
Адже з дитинством прощатись пора
Знову до школи прийде дітвора,
Нам всім на зміну,
Щоб провести тут годину щасливу.
А
ми всі у цей час переходим в 5 клас!
Пісня «Україна – це ти!»
Учитель. Дорога класна родино!
Дивлюсь сьогодні на вас, щасливих,
схвильованих, і мимоволі згадую наші перші зустрічі: свято першого дзвоника,
коли ви з хвилюванням і надією дивилися на мене, доручаючи мені навчання і
виховання своїх дітей; перші родинні свята, екскурсії, батьківські збори.
Якщо мені і вдалося досягти деяких успіхів
у навчанні і вихованні дітей, то це завдяки вам, мої помічники, порадники,
однодумці. Виховання — двобічний процес. Виховуючи, навчаючи дітей, я теж
вчилась і збагачувалась, переймаючи кращий досвід виховання у ваших сім'ях.
Хочеться вірити, що дружні стосунки між сім'ями нашої класної родини
залишаться, а традиції, започатковані нами, продовжуватимуться,
збагачуватимуться і примножуватимуться у старших класах.
Дякую,
що ніколи не були байдужими, що ніколи не були поряд, а були разом зімною. Кажуть, що чудес на світі не буває.
Ні, вони є, і поряд з нами.
Це
наші діти. Вони, мов дивні квіти, з’являючись на світ, прикрашають наше життя і
наповнюють його особливим змістом.
Я щоранку заходжу у
клас,
На дитячих обличчях –
усміх.
Чого варта я, діти,
без вас?
Ви – натхнення моє,
мій успіх!
За плечима – минулі
роки,
Але й досвід прийшов
із літами.
Що я варта без вас,
малюки?
Я безмежно люблю вас,
я з вами!
Дорогі мої діти! Ми не на завжди прощаємось із вами. Будемо зустрічатись,
цікавитись справами, інколи тільки обміняємося посмішкою чи кивком голови. Але
більше ніколи я, як господиня, не зайду до вашого класу, ніколи не запитаю виконане
домашнє завдання. Я твердо впевнена, що ви і у старшій школі будете гарно
вчитися, виростете справжніми людьми.
Наш клас асоціюється у мене з гніздечком у якому зростали пташенята. Перше
мої пташенята покривались пір’ячком, вчились самостійно літати. А одного дня
прийшов час пташкам, хлопчикам і дівчаткам, покинути своє гніздечко і вирушити
у дальший політ. Я хочу, щоб кожен із вас завжди пам’ятайтав, що залишилось
гніздечко до якого ви можете прилетіти на пораду, розраду, підтримку. І у цьому
гніздечку залишилася пташка з гарячим сердечком яка на вас завжди чекає.
Щасливої вам долі мої пташенята, мої перші і найкращі випускники!
